• Вы находитесь здесь:

  • Главная
  • Мероприятия

Свято зі сльозами на очах

/Files/images/DSCN2668[1].JPG

Организатор : Акулініна Л.Л., Яценко Н.В.


Дата начала: 31.10


Дата окончания: 31.10


Время начала: 13:30


Время окончания: 14:10


Место проведения мероприятия: Школа, мультимедійний клас


Описание :

СВЯТО ЗІ СЛЬОЗАМИ НА ОЧАХ.

(до 70-річчя вигнання нацистських окупантів з України)

Мета: ознайомити учнів з подіями Другої світової війни в Україні ,показати героїзм народу в боротьбі з ворогом; виховувати почуття патріотизму, любові до своєї землі; усвідомлення уроків життя в процесі нерозривного зв'язку поколінь

Обладнання:

Мультимедійна дошка,відео фільми,фотографіїна воєнну тематику,мелодії воєнних років,живі квіти ,свічки.



ХІД ЗАХОДУ.

Війна принесла біль і страждання, смерть і втрати на наші землі. Воєнні дії на території України тривали з першого дня війни до 28 жовтня 1944р., тобто 3 роки і 4 місяці.

I учень. Минули дні і роки пролетіли
А дня того забуть ніхто не зміг
Тут навіть сосни з горя посивіли,
Тут навіть камінь плаче край доріг,
Хіба ж забудеш, як палали хати?
Гойдались мертві у страшній петлі,
І на шляху валялися хлоп'ята,
Багнетами прибиті до землі

II учень. Хіба ж забудеш як сліпого діда
В звірячій злобі витягли крізь дім.
До танків прив'язали людоїди
І розірвали надвоє живим.
Село горить, валує чорний дим,
Пожежа в небі аж регоче.
Упала мати на поріг...і їй
Вже не розплющить більше очі.
Шість місяців дитинкові лише,
Воно шука матусі груди.
Покривджене воно не зна іще
Що більше матері не буде...

Роки, обпалені війною… Чи близькі вони нам? Від слова війна пече у скронях... Оце і все? Якщо для нас це лихо тільки на словах, і ми не можемо до глибини самостійно усвідомити усю муку, біль і божевілля тих років, то це, можливо, і на краще, але історія відбулася. Живуть ще спогади і житимуть до безкінечності, бо є ще люди, яким пече від слова війна не тільки у скронях, а і у серці, у кожній клітині тіла, у невиліковній рані – душі. Ці люди ще поряд з нами – це наші дідусі, бабусі, їхні батьки. Чи не замислювалися ви, чому у них очі глибокі-глибокі і сумні-сумні, чому їхня радісна посмішка швидше нагадує гримасу болі, чому на сьогоднішні життєві негаразди вони реагують незрозумілим поглядом, адже ми – нове покоління -- і не підозрюємо, що таке справжні «негаразди»?

А варто замислитись, варто розпитати, бо, незнаючи минулого, ми не можемо відчути дійсність, зрозуміти її, не зможемо передбачити майбутнє.

Справді, треба дізнатися про Велику Вітчизняну війну.

( ВІДЕО "20 КРОКІВ ДО МРІЇ")

Жовтень-листопад – осінні місяці, які чарують нас не лише різнокольоровим листям, а й славетною подією – звільненням України від німецько-фашистських загарбників.

Велика Вітчизняна війна – визвольна війна проти фашистської Німеччини та її союзників, складова частина Другої Світової війни 1939-1945 рр. – почалася після нападу Німеччини. 1 вересня 1939 р. о 4 годині 45 хвилин залпи німецького броненосця «Шлезвінг-Гольштейн» по польському прикордонному укріпленні на косі Вестерплятте розпочали Другу Світову війну. 22 червня 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радянських містах і важливих стратегічних пунктах. Потім війська вермахту перейшли радянський кордон.

Все починалося з грому небесного

Такого жорстокого, такого нечесного.

Із ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому.

А небо світле закрили чорні хрести!

Господи, Боже! Якщо ти є, захисти!

Крізь руки у двір гусенята малі…

І кров на травиці… І кров на землі…

І шипить у ставку гаряче залізо,

І полум’я дике шугає над лісом…

І мама мовчазно-бліді, мов стіна…

І тато поволеньки кажуть: «Війна».

О. Роздольський

Гітлерівська Німеччина і її керівництво наш народ недооцінила. Вистояти і перемогти в такій ситуації могло лише згуртоване, об’єднане спільністю інтересів і мети суспільство.

Ті ж глибинні витоки патріотизму, що й на фронті, народжували масовий трудовий героїзм людей, які працювали в тилу, забезпечували фронт усім необхідним для розгрому ворога.

Свій величезний внесок у перемогу зробило мистецтво – джерело, з якого живилась велич і сила народного духу. В перші години війни була написана пісня «Священна війна», яка стала воістину народною. Текст цієї могутньої пісні вперше було опубліковано 24 червня 1941 року автором Василем Лебедєвим-Кумачем. Олександр Александров, збентежений силою рядків вірша, написав музику. Так народилася пісня-заклик «Священна війна», яка стала гімном для всіх радянських людей. Її співали і на фронті, і в глибокому тилу, вона лунала і по інший бік фронту, у фашистських таборах.

(Звучить пісня «Священна війна» ,фото).

Друга світова війна - одна з трагічних сторінок в історії українського народу. Україна втратила п'яту частину населення: близько 3млн. чол. На фронтах, і 5,5млн. у зоні окупації. Міста обезлюдніли і лежали в руїнах. Понад 10млн. жителів України залишились без даху над головою і жили в непристосованих приміщеннях та землянках.
Було зруйновано і спалено 714 міст й селищ, понад 28тис. сіл, 800тис. чол. втратив Київ, майже по 200тис. - Одеса і Харків, 100тис. – Рівне.
Промисловість і с/г перебували в стані повної розрухи. Було знищено 16 150 підприємств, 27 910 колгоспів, 872 радгоспи,2 300 МТС.
На примусові роботи до Німеччини було вивезено 2,4млн чол.. В Україні було організовано понад 230 таборів, де загинуло 1 366 тис. військовополонених. За опір окупантами разом усіма жителями було спалено близько 230 сіл.
З України вивозили все, що можна було забрати: устаткування заводів і фабрик,, яке не вдалося вчасно евакуювати, сировину і матеріали, худобу, продукти. В ешелони вантажили полтавський чорнозем, викопали й забрали до Німеччини понад 1 млн. фруктових дерев. З музеїв вивезли понад 40 тис. найцінніших творів мистецтва, історичних реліквій. Тільки прямі збитки заподіяні німецько-фашистськими загарбниками народному господарству України становили 285 млрд. крб.

Та незважаючи на все,наш народ впевнено крокував до перемоги і ось,над Рейстагом замайорів прапор .Прапор Перемоги,який встановили українець Берест,росіянин Єгоров та грузин Кантарія.

(відео "Прапор Перемоги")..

Вічний вогонь палає,
Дзвонить у долі століть.
Вічний вогонь закликає:
Щастя живих бережіть!
Вічний вогонь клекоче:
Люди, не треба війни,
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, батьки і сини.

. Журно шепчуть тополі у полі,
Наче теж споминають вони,
Як нівечили квіти і долі
Чорним плугом страшної війни.

. Роду чесного, доброго люди
Переконані твердо давно:
Хто минуле випадком забуде,
Може знов повернутись воно.

Йшли роки, гоїлися рани, зростали повоєнні покоління. Сімдесят років тому наша рідна сторона була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни. Честь їм і шана живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам’ять про героїв.

Народу мир потрібен як вода
Як хліб і сіль...
І він його доб'ється,
Ганьба і смерть тому,

Хто напада,
І вічна слава тим,
Хто не здається.


/Files/images/DSCN2670[1].JPG

Новости

Опрос

Хто відвідував наш сайт?

Календарь

Предыдущая Ноябрь 2018 Следующая
ПВСЧПСВ
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930